Залежність ХХІ ст.: 6 порад для батьків, діти яких залежні від комп’ютерних ігор

 

«А от я в твої роки…» – скільки разів ви казали це своїй дитині? А скільки разів помічали, що вашу дитину не чути й не видно, бо вона «проходить черговий рівень в грі»? Ігри на ПК, на планшеті, в смартфоні – варіантів безліч.

Чому ж вони так подобаються дітям?

  1. Всі ігри чітко спроектовані на досягнення успіху. Якщо в реальному житті це вартує певних зусиль, то в грі пройди рівень, отримай бали – і ось твій успіх. Особливо «підсідають» на ігри діти, які в реальному «офлайн» житті ще не мають значних досягнень.

2.Реальне життя несе для дитини шалений ритм з найрізноманітнішими змінами: змінюється їхнє тіло, оточення, вони дорослішають і набувають для себе нові ролі. Це все нестабільність, від якої так зручно сховатися віртуальному світі. Світі, де все під їхнім контролем і в який так легко втекти від реальності.

  1. Діти, які в реальному страждають від складних відносин з однолітками, які чимось відрізняються від них, діти, які мають інвалідність – всі вони належать до групи ризику, представники якої охочіше поринають в анонімне життя віртуального світу. В цьому світі вони відчувають себе інтегрованими та прийнятими цим віртуальним оточенням.
  2. Часто дітям, яким важче подружитися з іншими в реальному житті, знаходять свою компанію саме серед тих, хто так само полюбляє посидіти в грі. Така віртуальна соціалізація легша, але вона не є рівноцінною заміною реального спілкування.
  3. В грі завжди відчуваєш себе героєм, бо там на кожному кроці тебе очікують нові пригоди та веселощі. Все це завжди яскраво, з музикою та динамікою. Розробники стараються на славу і користуються знаннями про людську психіку. Також ігри неабияк стимулюють вироблення гормонів радості. А що ще ж можна хотіти?

Поради батькам

  1. Психологи радять перш за все бути зацікавленим тим, чим живе ваша дитина. Проявляйте інтерес до її життя.
  2. Дізнайтесь більше про ту гру, яку так любить ваша дитина та навіть спробуйте пограти разом. Таким чином ви покажете свою зацікавленість дитині і уникнете чварів й непорозуміння.
  3. Встановіть чіткі правила щодо ігор: коли, за яких умов і скільки часу дитина може пограти в улюблену гру.
  4. Приділяйте дитині час. Бути поруч фізично, давши до рук смартфон з черговою грою, це не той варіант, що відповідає поняттю «бути разом з дитиною».
  5. Показуйте приклад на ділі. Кажете, що сидіти постійно в іграх погано, а самі в той час не впускаєте телефон з рук, перевіряючи стрічку новин? Почніть з себе, адже дитина частіше дивиться на те, що ви робите, а не слухає те, що ви кажете.
  6. Започаткуйте власні традиції альтернативного дозвілля. Що ще можна робити замість ігор? Грайте в настільні ігри, дивіться фільми, вивчайте разом іноземну мову гуляйте в парку поблизу вашого дому або ж навіть просто майте звичку поцікавитися у дитини, як минув її день, не переглядаючи паралельно, що там нового в фейсбуці.

 

 

P.S. Шукайте повний перелік «20 варіантів, як відволікти дитину від «сидіння в телефоні» на нашій сторінці в інстаграм – http://bit.ly/2pDuhI1