Як привернути увагу дитини

Як донести до дитини своє прохання

Рано чи пізно батьки стикаються з тим, що дитина робить вигляд, ніби не чує, як до неї звертаються. На прохання, вмовляння дитина ніяк не реагує,продовжуючи займатися своєю справою. Як вести себе в подібній ситуації?

 

На відміну від дорослих людей, які звикли робити кілька справ одночасно, дитині потрібен час, щоб переключитися на іншу діяльність, почути і зрозуміти, що говорять батьки. Подібне вміння концентруватися на цікавій справі дуже корисно для розвитку малюка. Коли ви бачите, що дитина захоплена, постарайтеся не дратуватися. Ваші слова залишаються без відповіді просто тому, що не доходять до свідомості малюка, він не сприймає їх зверненими до себе. Часто на дитячих майданчиках можна почути, як батьки безперервно дають інструкції, на які діти не звертають уваги. Є кілька простих способів донести до дитини своє прохання:

– Марно спілкуватися з дитиною на відстані, навіть якщо ви володієте гучним голосом. Підійдіть ближче.

– Доторкніться до дитини, перш ніж щось говорити. Фізичний контакт швидше приверне її увагу, ніж слова.

– Присядьте, щоб бути з дитиною на одному рівні. Так ви швидше потрапите в її поле уваги.

– Встановіть зоровий контакт.

Коли вам потрібно донести до малюка щось важливе, краще об’єднати 2-4 пункти. Присядьте перед ним навпочіпки, обніміть за плечі, подивіться в очі і тільки після цього говоріть. Не повторюйте по декілька разів одне й те ж. Особливо уникайте таких фраз як «Я кому сказала», «Не роби так», «Слухай мене» і схожих за змістом висловів.  Щоб залучити дитину, скажіть значуще слово. Деякі діти найкраще реагують на своє ім’я. Хтось стане уважніше, якщо почує приємні слова «шоколад», «подарунок», «свято». Напевно дитина зреагує, якщо ви заговорите на цікаву, захопливу для неї тему. Наприклад, замість «Іди обідати! Скільки можна кликати тебе!» Скажіть: «Я сьогодні приготувала піратську страву». І коли дитина зацікавиться, запросіть її на кухню. Старайтесь говорити спокійним голосом. У багатьох дітей є фільтр на лайку і негативні емоції, що захищає їх від дратівливих дорослих. Звичайно, іноді дитина реагує на ваш крик, але перевірте – можливо, на шепіт вона буде реагувати ще краще.  Подумайте, чи має сенс те, що ви говорите. Може, слова взагалі зайві? Дорослі роздають занадто багато непотрібних порад замість того, щоб продемонструвати потрібну дію на практиці або надати дитині можливість вчитися самостійності.