Ми готуємо дітей до життя в минулому

В народі існує вираз, що генерали завжди готуються до війни, яка вже минула. Треба визнати, що в наші дні схожа закономірність поширюється також на батьків і педагогів. Адже вони виховують дітей за застарілими нормами та установками. Те ж саме стосується і сучасної системи освіти. Це наша реальність. Як і те, що, від 12 до 15 % професій, які існують зараз, в найближчому майбутньому зникнуть.

Що ми маємо визнати?

  1. Діти в багатьох питаннях розуміються краще за дорослих. Зокрема, це стосується всього, що пов’язано з Інтернетом.
  2. Інтернет та нові технологічні розробки змінюють всі сфери життя. Починаючи від можливості віддалено працювати, закінчуючи тим, що батьки більше не можуть контролювати всю інформацію, яка потрапляє в інформаційне середовище дитини.
  3. Батьки дивляться на вищу освіту так, ніби ми і не живемо в 2018 році. Через власні переживання щодо обов’язкової наявності диплому, вони надто тиснуть на своїх дітей.
  • Які оцінки дитина отримує в школі?( замість «Що їй подобається вивчати і що вона не розуміє?»)
  • Як готується до ЗНО? ( замість «Що її турбує у випускному класі?»)
  • Куди думає вступати? (замість «Чим саме вона хотіла б займатися в майбутньому?»)

Це типовий набір думок батьків випускників. Дещо інакше на питання освіти дивляться в країнах Західної Європи. Не всі одразу вступають після школи в університет. Там поширена практика, коли випускники шкіл влаштовуються на роботу чи стажування і намагаються визначитися, чого вони хочуть від життя. Здобувши досвід асистентів і помічників у різних сферах, лише після цього молоді дівчата та хлопці вступають на бакалаврат. Зустріти на першому курсі європейського ВНЗ колишніх школярів і тих, кому за 30 – нормальне явище. Лише наші батьки частіше всього думають, що у разі, якщо дитина не вступила одразу після школи в університет, то це навішує на них ярлик поганих батьків, а сама ситуація досягла рівня локального кінця світу і взагалі “двірником дитина стане”.

Найпоширеніші застарілі міркування батьків

  • Краще мати одну хорошу професію на все життя.
  • Якщо раніше людина вчилася раз і на все життя, то реалії сьогодення вимагають навчатися впродовж усього життя. І у кожного є всі можливості для цього:

    • спеціалізовані курси та майстер-класи,
    • приватні школи вузьких спеціалізацій, де викладають не теоретики, а практики,
    • платформи з онлайн-курсами від провідних університетів світу.

    Це дає змогу перекваліфікуватися з бухгалтера в кухаря, з юриста в журналіста або з учителя у маркетолога.

  • Ще одна застаріла думка полягає в тому, що дитина має розумітися у всьому та знати якомога більше про все на світі. Так, це було важливо 50-60 років тому, коли сама інформація була конкурентною перевагою. Однак сьогодні, коли ми маємо доступ до гігабайтів інформації, і відповідь на будь-яке питання знайдеться в два кліки в Google, потреба в цьому відпала. Натомість, важливо вміти користуватися інформацією, структурувати її, відрізняти, де правда, а де брехня.
  • Замість “потрібно все-все робити добре і якісно” якомога важливіше вміти розставляти пріоритети в залежності від важливості завдань. Деякі завдання не варті тих ресурсів, які витрачаються на них.

Що мають вміти діти в майбутньому?

Фахівці виділяють чотири компетенції, які знадобляться дітям у майбутньому. Їх називають чотири «К»: комунікація, кооперація, креативність і критичне мислення.

Комунікація

Вміти знаходити спільну мову з різними людьми – необхідна риса для будь-якої дитини.

Кооперація

Здатність злагоджено працювати з іншими – це те, чого у нас не навчають і чого так не вистачає в сучасних школах. Як часто в школі працюють в групах і чи навчають дітей роботі в команді?

Креативність

Якщо дитина хоче зобразити на малюнку сонце зеленим а траву синьою, що ми зазвичай їй кажемо? «Ти неправильно малюєш, сонце ж жовте!»

Креативність – це вихід за рамки усталених понять, це «зробити так, як ніхто до мене не робив» і за рахунок цього створювати щось своє та нове.

Критичне мислення

Людьми з браком критичного мислення управляти просто, тому іноді здається, що все спрямовано на те, щоб люди не вчилися думати. А, власне, це і є основною мотивацією, чому ваша дитина має сумніватися, вивчати факти, дізнаватися більше про джерела інформації.

Найцінніше, чому батьки можуть навчити дітей

  • Мати власні фундаментальні життєві цінності, які є особистим орієнтиром для кожного, особливо в складних ситуаціях.
  • Бути впевненим в собі та довіряти своєму Я.
  • Не боятися помилок, знаючи, що вони є твоїм досвідом і, незалежно від обставин, завжди пам’ятати, що є ті, хто підтримає тебе в будь-якій ситуацій.
  • Мати свободу вибору, брати на себе відповідальність за своє життя та бути самостійним.